відкриття виставки Михайла Попова.

23 січня в Галереї Харківської дитячої художньої школи №1 ім. І.Ю. Рєпіна відкрилась персональна виставка творів відомого в Україні та за кордоном харківського майстра, заслуженого художника України Михайла Попова.
Експозиція представляє живопис та інсталяції автора.



Михайло Іванович Попов - живописець, аквареліст.

Народився в 1946 році на хуторі Ягли, Харківської області.
Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут, де вчився у Є. Бикова, Н. Вергун, А. Константинопольського.
Учасник багатьох вітчизняних і зарубіжних виставок. Персональні проекти проходили в Харкові, Києві, Львові, Торонто (Канада), Празі (Чехія), Ризі (Латвія), Вашингтоні (США).
Член Національної спілки художників України з 1985 р.
Заслужений художник України з 2005 р.
Твори знаходяться в музейних та приватних колекціях України та за кордоном.

Живопис Михайла Івановича проста і складна водночас.
Близька, досить зрозуміла семантика образів, народна природа персонажів, гротескне, іноді епатажне їх трактування поєднуються в творчому методі художника з розумінням і авторським тлумаченням образотворчих принципів епохи модернізму, його європейських основ і вітчизняних інтерпретацій.
І як обов'язкова, визначна для авторської концепції складова - міцний зв'язок з національним корінням, сприйняття історичної пам'яті рідної землі як єдино можливого грунту життєвої і творчої позиції.

Художня практика майстра не вичерпується живописом. Постійне творчий рух Михайла Попова, пошук нетривіальних прийомів і засобів художньої виразності привели до появи інсталяцій, робота над якими, за висловом самого художника, «допомагає розвивати образне мислення». Так з простих, побутових речей (глечики, ложки, серпи, рогачі, взуття тощо) шляхом знайдених, «побачених» художником поєднань виникають цілісні і ємні по символічного звучання композиції. Предметні конструкції автора зберігають зв'язок і з його живописом, і з ще однією областю творчості М. Попова - літературною діяльністю.
Міні-новели, видані збіркою «Яр-хутір» (2010), немов вербальні аналогії художніх робіт, в яких панує самобутня творча індивідуальність, що знаходить величне і непізнане в близькому і повсякденному.


На открытии выставки.












Некоторые работы выставки.